Що робити, якщо собака свербить

Багато недосвідчених власників собак мучить питання — що робити, якщо собака починає активно свербіти. Іти в магазин і відразу купувати засіб від бліх або ж краще до ветеринара? Відразу зрозуміло, що не тільки блохи можуть бути причиною сверблячки. Тому спочатку необхідно зрозуміти каталізатором, а ось лікування вже підбереться.

Причини сверблячки у собак

Існує досить велика кількість причин, які можуть викликати свербіння. Насамперед, звичайно, необхідно врахувати паразитарні захворювання, тобто бліх та кліщів.

Імовірність того, що блохи є причиною сверблячки, часто недооцінюють. Це тому що цих маленьких шкідників не видно на собаці, але вони часто створюють дискомфорт для домашнього вихованця. Алергічна реакція на слину бліх і викликає свербіння. Для тварин, які мають сильну чутливість до слини бліх, іноді достатньо кількох укусів для того, щоб почалася алергічна реакція.

Також необхідно провести зіскрібки для того, щоб виявити кліщів. Це ефективний метод виявлення причини сверблячки. Але все ж таки існує особливий вид кліщів, які є збудниками саркоптозу (сверблячої корости) у собак. Цей вид маленьких тварюків можна виявити лише у 40% зіскрібків. Але все ж таки лікар може визначити захворювання за ознаками, які є у вихованця. Він же призначить лікування, яке на 100% позбавить кліщів і не завдасть ніякої шкоди тварині.

Ще потрібно враховувати те, що завжди на шкірі присутня мікрофлора, тобто гриби та бактерії у дуже невеликій кількості. У разі нормального стану організму та відсутності шкірних захворювань, вони не викликають жодних проблем. Але на тлі будь-якої хвороби збільшується кількість цих організмів, що ускладнює і так складний стан шкірного покриву.

Грибкове та бактеріальне запалення шкіри у собак буває дуже часто, і оскільки ці мікроорганізми є причиною сверблячки, то ветеринар може призначити дослідження в лабораторії мазків уражених місць. За допомогою цього аналізу він зможе підтвердити чи виключити попередню причину хвороби.

Якщо варіанти, які перераховані вище, виключені, то, швидше за все, собака має справу з алергією. У цих тварин вона буває двох видів: харчова та не харчова. Для того щоб поставити діагноз, лікар переглядає історію захворювання, а також результати досліджень шкіри та огляду пацієнта, порівнює їх, і у разі потреби призначає подальшу діагностику.

Потрібно розуміти, що лікареві складно дізнатися яка саме алергія у собаки, тому що симптоми у них схожі, а саме почервоніння, розрахунки та свербіння. А для того, щоб їх лікувати, потрібні різні препарати. Тому важливо розібратися з якою алергією ветеринар має справу.

На сьогоднішній день немає аналізів для того, щоб визначити кожен вид алергії. Тому етап діагностики розтягується на довгий час і його алгоритм полягає у тому, щоб унеможливлювати різні види алергій. Цей процес починається від харчової алергії з використанням дієти, що виключає, яка триває від шести до восьми тижнів.

Дієта складається з промислового або домашнього корму, у складі якого є продукти, які є новими для вихованця. Адже алергія не залежить від кількості алергену, який отримує організм. Через це не можна давати нічого іншого для собаки, це також стосується ласощів та вітамінів. Наприкінці дієти робиться «провокація», тобто здійснюється перехід на попереднє годування. У тому випадку, якщо за допомогою дієти почервоніння і свербіння зникли або просто знизилися, а після введення попередньої їжі відновилися, то саме вона була причиною сверблячки. Далі методом лікування та профілактики буде прийом дієтичної їжі все життя.

Але як показує практика, харчова алергія має не дуже велику кількість проявів, набагато частіше ветеринари мають справу з нехарчовою алергією. З огляду на цей варіант ознаки алергії не можуть пройти.

Нехарчову алергію, інакше звану атопічним дерматитом, можна отримати за допомогою алергенів з навколишнього середовища, наприклад, від спор грибів, кліщів домашнього пилу, пилку та інших. Неможливо вилікувати таку алергію, тому що в середовищі алергени будуть присутні весь час, але можна за допомогою медикаментозної терапії знизити свербіж та забезпечити для тварин нормальну якість життя.

Екзотичною причиною сверблячки можна назвати психогенне вилизування. Його характеризують стереотипною, повторюваною поведінкою, і вона виникає в основному через неуважність з боку власників, при гіперреактивності та в моменти стресових ситуацій. Схильність до такої поведінки мають німецькі доги, добермани, лабрадори-ретрівери, ірландські сеттери, а також німецькі вівчарки.

Зрідка можуть зустрічатися також інші причини появи сверблячки, рідкісні захворювання, діагностика яких повинна бути ретельною і грамотною.

Лікування сверблячки у собак

Для лікування сверблячки залежно від його причин можуть використовуватись різні засоби.

• Антигістамінні засоби

Гістамін є біологічним агентом та основним медіатором запалень у людини. Але для собак він не є головною причиною запалення, тому застосування засобів, які його блокують, не є настільки надійним, як би цього хотілося. Для собак контроль шкірного сверблячки у разі застосування антигістамінних засобів показує ефективність у 40 %. При цьому також перевіряються кілька видів антигістамінних препаратів, кожен з яких господар має даватися по два тижні. Це потрібно для того, щоб знайти найкращий варіант.

Антигістамінні препарати мають також і побічні ефекти, насамперед це сонливість. Але все ж таки це більш м`який варіант, ніж системні зміни, які обов`язково відбудуться при прийомі кортикостероїдів.

Також слід зазначити, що взаємне використання кортикостероїдів разом з антигістамінними препаратами зменшуватиме кількість гормону, який контролює свербіж.

• Збагачення їжі жирними кислотами

Після того, як був відкритий протизапальний ефект риб`ячого жиру та олії вечірнього первоцвіту у людини, це стало причиною появи схожих продуктів, які дають той самий ефект для тварин. До них відносяться лише природні препарати, які мають ефект протизапальних засобів, що знімають судоми та свербіння, а також зменшують біль у суглобах.

Якщо говорити про ефективність цього засобу для собак, то воно допомагає у межах від 10% та 25% випадків. Тому такий метод можна використовувати у разі його комбінації з антигістамінними препаратами для того, щоб збільшити все лікування.

• Зовнішні засоби

У разі використання для обробки запаленої шкіри різноманітними розчинами, треба враховувати, що прохолодна вода сама по собі заспокоює хвору шкіру.

• Аплікації з вівсом та колоїдні шампуні

Спочатку ці засоби використовувалися в косметології та були у складі наповнювачів для ванн у вигляді порошку. Але після того як люди дізналися про їхній протизапальний ефект, ветеринари також почали їх використовувати. За допомогою колоїдної вівсянки можна відтягнути токсини, що спричиняють печіння. Це дає кілька днів полегшеного стану собаки. Аплікації з використанням вівса є результативнішими ліками, що говорить про те, що їх можна використовувати разом з місцевими анестезуючими засобами.

• Розчини із сіркою

Розчини із сіркою допомагають знищити шкірних паразитів, вилікувати бактеріальні ураження шкіри та дерматомікози. Також хочеться відзначити покращення стану ділянок шкіри, які уражені мокнучою екземою та розчинення залучених в алергічну реакцію білків, що знаходяться у поверхневих шарах шкіри.

Ветеринари також зазначають, що якщо регулярно використовувати такі розчини, будуть присутні й певні незручності. Наприклад, вони мають жахливий запах і те приміщення, де проводитиметься ця процедура, зберігатиме його. Також при попаданні розчину сірки на одяг вона забарвиться. А ось колір білої вовни зміниться на жовтий.

• Шампуні

Повертаючись до причин появи сверблячки у собак, пригадаємо, що дріжджові грибки та бактерії, шкірні паразити та надлишок шкірних жирів є факторами, які можуть почати свербіж шкіри. Для лікування його причин існує величезна кількість способів полоскань та шампунів. У тому випадку, якщо ви маєте намір застосовувати ці засоби, то для них мінімальний час на нанесення є 10 хвилин. У тому випадку, якщо засіб буде змито раніше, то лікувальний ефект не буде досягнуто.

Групи препаратів для лікування сверблячки

Нижче наведені найпоширеніші групи препаратів, які борються із свербінням та його причинами:

• Спреї з гуммілаком

Це зволожуючі засоби, які застосовуються як спреї, так і як водні розчини. Їх треба використовувати при сухій шкірі, але вони можуть бути задіяні разом із рідинами на основі сірки. Вони природно висихають на шкірі, після чого викликають лікувальний ефект.

• Лосьйони та спреї з колоїдною вівсянкою

Принцип їх дії є тим самим, що й у спреїв з гуммілаком. Препарати на підставі вівса не втрачають своєї популярності і їх можна купити як креми, полоскання, шампуні, спреї та лосьйони.

• Засоби для лікування сонячних опіків

Вони мають очевидний протизапальний ефект як у людей, так і у тварин. Для збільшення ефективності обробки собак, бажано використовувати лосьйони та спреї.

• Гелі з алое

Такі ліки можна приготувати вдома як шампунь або схожий засіб. Ще в аптеках можна купити лінімент алое. Але для справедливості необхідно помітити, що на ринку немає нестачі коштів, які містять у своєму складі алое, але вони не такі ефективні, як би цього хотілося. У тому випадку, якщо використовується справжній алое, у ньому присутні ферменти, які руйнують білки, що беруть участь у механізмі запалення. Також вони прискорюють загоєння шкіри та не є шкідливими для тварин.

Застосування кортикостероїдів

Для тварини сильне свербіння псує все життя і потрібно розуміти, що кортикостероїди здатні допомогти уникнути цього. Вони є інструментом для зменшення болю та страждань тварини. Також потрібно знати, що вони складають важливу частину терапії, спрямованої на лікування свербежу. Але все ж таки через поганий вплив стероїдів на організм варто уникати тривалого використання стероїдів. Як показує практика, для повного лікування все ж таки потрібен довгий термін, що змушує використовувати спеціальні терапевтичні протоколи.

Незважаючи на те, що кортикостероїдні гормони мають велику кількість побічних ефектів та їх використання є вкрай небажаним, вони є незамінним засобом проти сильної алергічної сверблячки.

І насамкінець зазначимо, що вже сьогодні існують кортикостероїдні препарати для зовнішнього застосування. Вони діють, не всмоктуючись через шкіру, і через що немає негативного впливу на організм. Якщо лікар не бачить специфічних протипоказань, на невеликі ділянки можна наносити такі засоби. Адже безглуздо ж відкладати ефективні та не шкідливі ліки.